Інформатика в школах України

Вчора — знання, сьогодні — компетентності, завтра — можливості

Ці 40 років – це не просто дата, це – нагода осмислити шлях, який пройшла шкільна дисципліна. Від етапу експериментальних курсів на папері до сучасної інтерактивної освіти з цифровими технологіями та залученням IT-фахівців, інформатика стала не просто предметом, а інструментом епохи.
Кожен крок розвитку відображає не лише педагогічні зміни, а й суспільні та технологічні зрушення в країні. Шкільна інформатика — це дзеркало комп’ютеризації, діджиталізації та реформ в освіті, відображення ключових подій, що формували сучасну інформатичну компетентність українського школяра.
Візуалізовано з Blocksandarrows
 

🖥 1985–1991: Початок

Цей період став відправною точкою для інформатики в радянській (а згодом — українській) школі.

У 1985 році СРСР започаткував державну програму комп’ютеризації освіти, і було введено курс «Основи інформатики і обчислювальної техніки». Спочатку навчання відбувалося без використання комп’ютерів — лише теоретично, з акцентом на алгоритмізацію. Програмування вивчалося як логіка побудови послідовностей дій, а не як конкретна мова.

В Україні з’явилися пілотні школи, які першими почали застосовувати комп’ютери типу IBM. Перші підручники стали важливими інструментами формування змісту нового шкільного предмета.


🏛 1985 — Ухвалено рішення про комп’ютеризацію освіти в СРСР.

📚 Введено курс «Основи інформатики і обчислювальної техніки» (102 години).

👥 Перші програми без комп’ютерів, орієнтація на алгоритмізацію.

🖥 Пілотні 160 шкіл в Україні — експериментальні осередки інформатизації.

🧭 1991–2000: Становлення інформатики в незалежній Україні

Із здобуттям незалежності інформатика в школі отримала новий поштовх. Було створено першу українську концепцію інформатизації освіти та перші національні програми. Курс інформатики почав зосереджуватись не лише на алгоритмах, а й на практичних навичках користування ПК.

У цей час активно розвивались школи з поглибленим вивченням інформатики, з'явилися авторські програми. Перші українські підручники мали описовий характер і орієнтувалися на засвоєння користувацьких знань: Windows, Word, Excel. Починається поступовий перехід від радянської до української моделі цифрової освіти.


🇺🇦 1991 — Незалежність України ➝ створення національної освітньої політики.

📑 1991–1995 — Розробка Концепції інформатизації освіти.

🧾 Програма: Перша національна програма з інформатики (Жалдак, Морзе, Науменко).

⏳ Зміщення фокусу — від програмування до користувацьких навичок.

💻 Активне впровадження IBM-сумісних ПК, зокрема у школах-пілотах.

💾 2000–2010: Цифрова грамотність

На початку нового тисячоліття інформатика остаточно закріпилася як обов’язковий навчальний предмет у старшій школі.

Цей період ознаменувався активною комп’ютеризацією сільських шкіл, модернізацією технічної бази та запуском програми «Вчитель». Зміст навчання розширився: учні вивчали текстові редактори, електронні таблиці, основи баз даних, Інтернет. Важливими темами стали цифрова безпека, структура ПК, типи файлів.

У цей період вийшов пробний підручник для старшої школи (Верлань, Апатова), який систематизував підхід до навчання. Інформатика починає розглядатися як ключ до цифрової грамотності — не лише в межах одного предмета, а для всього навчального процесу.


🖨 2001–2003 — Програма комп’ютеризації сільських шкіл.

🧑‍🏫 2002 — Програма «Вчитель»: підвищення ІТ-кваліфікації педагогів.

📈 Зростання цифрової грамотності ➝ акцент на текстові процесори, електронні таблиці, інтернет.

🧑‍💻 2009 — Старт 12-річної школи ➝ навчальні курси за вибором у 9–11 класах.

🌐 2010–2020: Компетентнісний підхід

Новий стандарт загальної середньої освіти 2011 року змінив парадигму: інформатика стала обов’язковою з 5-го класу, а головною метою стало формування компетентностей.

Технології перестають бути інструментом — вони стають середовищем для навчання. Учні починають працювати з мультимедіа, онлайн-сервісами, створюють власні презентації, сайти, бази даних. Уроки інформатики активно інтегруються з іншими предметами.

Зростає доступ до інтернету, цифрових бібліотек, платформ. Онлайн-навчання набуває масового характеру, що особливо актуалізується наприкінці десятиліття.

Педагогіка цифрової епохи формується саме в цей час.


📏 2011 — Ухвалено Державний стандарт ЗСО ➝ компетентнісний підхід.

🧮 2013 — Інформатика обов’язкова з 5-го класу.

🌍 2012–2013 — 86% шкіл мають ПК, 51% — інтернет.

🧑‍🎓 З’являються перші онлайн-курси, початок цифрового освітнього середовища.

🚀 2020–2025: Інновації та майбутнє

Цей етап позначений глибокою реформою змісту — інформатика трансформується в напрямок IT-освіти. Стартує національний проєкт «Оновлена інформатика — IT-студії», що залучає фахівців галузі та створює сучасний контент. З’являються нові підручники з фокусом на медіа, дизайн, аналітику, штучний інтелект. Онлайн-платформи, зокрема ВШО, стають звичним інструментом навчання. У фокусі — гнучкість, міжпредметність, індивідуалізація. Учень — не просто користувач, а творець цифрового контенту. Цей період — трамплін до нової української цифрової школи.


🧠 2023 — Старт проєкту «Оновлена інформатика — IT-студії».

🛠 Нові акценти: програмування, медіатворчість, штучний інтелект, аналіз даних.

💡 Розробка програм і ресурсів для 1–11 класів у рамках «Informatics NewG».

💻 Доступ до платформи Всеукраїнська школа онлайн та програма «Ноутбук кожному вчителю».

40 років еволюції

Від алгоритмів на папері — до IT-студій та штучного інтелекту.

Шкільна інформатика в Україні пройшла шлях від підготовки операторів до формування цифрових громадян. Змінилися техніка, зміст, підходи, але головне — змінився учень: з пасивного споживача знань він став активним творцем цифрової культури.

Незважаючи на виклики — фінансування, нерівномірне забезпечення, кадри — інформатика стала потужним освітнім мостом у XXI століття.

І 40-річчя — це не завершення, а логічна точка відліку до нових вершин.

🧾 Основні акценти змін:

ПеріодОсвітній фокус
1985–1991Алгоритмізація, програмування (без ПК)
1991–2000Користувач ПК, Windows, Word, Excel
2000–2010Цифрова грамотність, інтернет
2010–2020Компетентності, міжпредметність
2020–2025Інтеграція з ІТ-галуззю, гнучкість, STEAM